Станом на січень 2026 року Список  Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО нараховує   1248 об'єктів культурної, природної та змішаної  спадщини (спільні витвори людини і природи)  зі   170 країн світу:  972 - культурної, 235 - природної та 41 – змішаної спадщини.   Разом з тим, до Списку Всесвітньої спадини ЮНЕСКО включено й  51 транскордонну номінацію (значні за площею або групи однорідних  пам'яток, що розташовані на територіях двох або більше країн). 

Україна у найпрестижнішому списку людства представлена п’ятьма власне українськими об’єктами: 

·       Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра  (як  один об’єкт), 1990;

·       Асамбль історичного центру м. Львів, 1998;

·     Резиденція митрополитів Буковини і Далмації (нині - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича),  2011;

·       Античне місто-держава Херсонес Таврійський і його хора, 2013;

·       Історичний центр міста-порту Одеси, 2023 (за прискореною процедурою).

Україна представлена й  у трьох транскордонних номінаціях:

·       Геодезична дуга  Струве (протяжність 2820 км) - спільний проєкт  Норвегії, Фінляндії, Росії, Естонії, Латвії, Литви, Білорусі, Молдови, України, 2005.

 В Україні геодезичні точки розташовані в селах Катеринівка та  Гвардійське (Хмельницька область), Стара Некрасівка (Одеська область), Гірники (Рівненська область),  Крупа та Гута-Камінська (Волинська область). 

·       Букові праліси Карпат та давні букові ліси, 2007.

          Вперше номінацію представили Україна і Словаччина. Зазначена номінація  тричі була розширена за рахунок включення нових територій:  букові  праліси  Німеччини,  2011;  63 ділянки давніх букових лісів   Австрії, Албанії, Бельгії, Болгарії, Іспанії, Італії, Румунії, Словаччини та Хорватії, 2017; давні   ліси Боснії і Герцеговини, Північної Македонії, Польщі, Франції, Чехії та Швейцарії. Після останнього розширення номінація представлена у вісімнадцяти  країнах світу.

В Україні  зазначену номінацію  представляють Карпатський біосферний заповідник; національні природні парки "Ужанський",  "Синевир", "Зачарований край" та  "Подільські Товтри" (Закарпатська область), природні заповідники"Горгани" (Івано-Франківська область)  та  "Розточчя"  (Львівська область). Слід наголосити,  що Україна посідає перше місце у зазначеному серійному об'єкті.  http://www.golos.com.ua/article/356014

·       Дерев’яні церкви  Карпатського регіону України і  Польщі,  2013.

Це - єдина транскордонна номінація, до якої включено   шістнадцять дерев'яних церков, що розташовані в Україні і Польщі (по вісім у кожній країні).  

     Серед  об'єктів, включених до  Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО чільне місце посідають  сім одноосібних будівель або архітектурних комплексів університетів, а саме:   

• Монтічелло та Університет Вірджинії  в  Шарлоттсвіллі (США), 1987 (зміни у 2015); 
• Ботанічний сад  та університет  Падуї (Італія), 1997;
• Університет та історичний район Алькара-де-Енарес (Іспанія), 1998; 
• Університет Каракасу (Венесуєла), 2000; 
• Університет Національної Автономії Мексики, 2007;
• Резиденція  митрополитів Буковини і Далмації /Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (Україна), 2011;
• Університет Коїмбрі (Португалія), 2013 (зміни у 2019 р.).

Зазначені  університети покликані виконувати  подвійну функцію:  з одного боку,  освітня і наукова інституція, а з іншого, - об’єкт світового надбання людства.

Важливою складовою  цих  університетів є  насамперед  молодь, яка навчається в стінах  унікальних  закладів вищої освіти. Без сумніву, студентство спільно з професорсько-викладацьким складом несуть  відповідальність  як за бережливе використання і збереження у належному стані пам’ятки світового визнання,  так і  започаткування  в  своїх  університетах лабораторій нових ідей і програм на основі симбіозу між пам’яткою всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і студентською Alma-mater.

Приємно зазначити, що висока честь виконувати подвійну функцію  з 2011 р. випала єдиному в Україні -  Чернівецькому національному університету імені Юрія Федьковича як  об’єкту  ЮНЕСКО. Університет, використовуючи новий статус, значно розширив рамки міжуніверситетської співпраці і міжнародного співробітництва та зміцнив існуючий потенціал задля розробки науково-дослідних програм у сфері збереження всесвітньої спадщини на базі тематичних програм і ініціатив ЮНЕСКО за надійної підтримки партнера – Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.

В  Університеті діє єдиний в Україні  Центр управління об’єктом ЮНЕСКО. Його основні завдання – здійснення контролю  за дотриманням менеджмент-плану управління Резиденцією/Університетом    як об’єктом Всесвітньої спадщини  ЮНЕСКО, що поновлюється кожні п’ять років;  розгляд нагальних питань щодо охорони і збереження  Резиденції/Університету; активна діяльність членів УНК ІКОМОС та віце-президентки;  комунікація з Національною комісією України у справах ЮНЕСКО.

    Виконання зазначених завдань забезпечують  п’ять відділів, які діють в Центрі ЮНЕСКО:

·       наукового супроводу і зв’язків з державними і міжнародними інституціями;

·       реставраційно-архітектурний;

·       інформаційно-аналітичний та зв’язків  зі ЗМІ;

·       туристично-екскурсійний;  

·       організаційно-проєктний.   

Необхідність підготовки кваліфікованих  фахівців  у галузі  архітектури, розширення  наукових  досліджень та міжнародної співпраці зумовило створення  у 2013 році факультету архітектури, будівництва та декоративно-прикладного мистецтва, а у 2018 р. - єдиної в Україні  кафедри  архітектури і збереження об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (нині кафедра архітектури, урбаністики та збереження об’єктів ЮНЕСКО). Її діяльність спрямована на підготовку архітекторів освітнього рівня  «Магістр» широкого напряму діяльності з професійним поглядом на шляхи збереження і перетворення історичного і сучасного містобудівного середовища  засобами архітектури з поглибленими навичками і знаннями у напрямі  охорони і збереження об`єктів Всесвітньої  спадщини ЮНЕСКО.

Не можна оминути увагою й той факт, що деякі університети світу входять до номінаційних досьє історичних центрів  міст, включених до Списку ЮНЕСКО, тобто представлені як одна із його складових. Найяскравіші номінації історичних центрів міст із розташуванням на їх територіях університетів:  м. Страсбург (Франція); м. Феррарі, Флоренція, Неаполь, Рим, Сієна, Урбіно, Венеція (Італія); м. Рига (Латвія); м. Рабат (Марокко);  м. Пуебло (Мексика);  м. Баії та Ору-Прету (Бразилія); м. Макао (Аомінь)  (Китай)  та ін.

Однією із складових частин номінації Геодезична дуга Струве, представленою дев’ятьма країнами,  є астрономічна лабораторія Тартуського університету

Інтеграція архітектурних  будівель, астрономічних  лабораторій або ботанічних  садів університетів у міське планування відігравали чималу, а іноді, й вирішальну роль  під час розгляду  номінаційного досьє та прийняття  позитивного рішення  щодо  включення об'єкта до Списку ЮНЕСКО.

Включення університетів до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО відіграє чималу  роль як  в освітньому і науковому  процесах, так і  слугує потужним духовним  чинником  у підготовці  інтелектуальної еліти.